 | ||||||
| ||||||
 | ||||||
 | ||||||
 Українська баннерна мережа | ||||||
|
<< назад
ЗАЯВА БЛОКУ «РУХ ЗА НАЦІЮ» Президенту України Леоніду Кучмі Прем`єр-міністру України Віктору Януковичу Голові Верховної Ради України Володимиру Литвину У липні 2003 року державне керівництво України на вимогу Польщі провело ряд офіційних заходів, приурочених подіям на Волині шістдесятирічної давнини. Керівництво Польщі під тиском шовіністично налаштованих кіл вимагало від України визнати національно-визвольну боротьбу українців під проводом ОУН-УПА геноцидом проти польського народу. І хоча остаточний текст узгодженої заяви парламентаріїв обох країн відверто образливих і провокативних положень не містив, а сама заява не стала правдивим виявом справедливості, керівництво України пішло назустріч полякам і провело відповідні заходи пам’яті подій шістдесятирічної давнини. Тестом на справжню рівноправність, чесність та відвертість україно-польських відносин мало б стати спільне відзначення 60-і річниці трагедії українців Польщі, що припадає саме на цей рік – символічно – `Рік Польщі в Україні`. У 2004 році виповнюється 60 років трагедії українців Холмщини. 9-10 березня 1944 року, коли Холмщина вшановувала пам`ять Тараса Шевченка, польське підпілля розпочало масовий терор проти українського населення. Лише з березня по червень 1944 р. було спалено близько 150 українських сіл, загинуло понад 4 тисячі дітей, жінок, стариків. Це криваве безумство, яке розпочалося ще з 1940 р., тривало до 1947 р., доки під час акції „Вісла” українці не були виселені зі своїх етнічних земель у західні і північні райони Польщі або депортовані в УРСР. Загальні втрати українців які проживали на землях, що відійшли до Польщі після Другої світової війни світової війни, лише з 1944 р. по 1947 р. сягають 8-10 тис осіб Особливо жорстоко були закатовані мешканці с Сагринь, яких живими змушували викопувати собі могили вояки Армії Крайової. Свідчення про це, до речі, має польський Інститут народної пам`яті, який став головним ініціатором проведення відзначень 60-ї річниці подій на Волині. У свідченнях цього інституту є й конкретні прізвища польських злочинців, що керували кривавою масакрою над беззбройними українцями, споконвічними жителями цієї землі. Так, відділи Армії Крайової під керівництвом Зенона Яхимка та Стефана Кваснєвського та відділу Хлопських батальйонів, яким командував Станіслав Басай, 9 та 10 березня здійснили криваву різанину українського населення на хуторах Алойзів, Березня, Бжезіни, Дуби, а також у місцевостях Ласків, Малиці, Метелин, Ментки, Мірче, Моложів, Прегорилі, Сагринь, Смоголів, Старе Село, Стрижовці, Шховці, Теребінь, Теребинець, Турковичі, Верешин, Вроновичі та ін. І таких прикладів тисячі. Замовчування цих фактів, на тлі перекручення подій на Волині у 1943 році, звісно, не веде до встановлення рівноправних і чесних відносин із стратегічним партнером України –Польщею. Звертаємось до керівництва України і Польщі провести у 2004 році заходи із вшанування 60-ї річниці трагедії Українців Холмщини. У рамках цих заходів прийняти спільну заяву парламентів та президентів обох країн, а на місці спаленого українського села Сагринь побудувати меморіальний комплекс пам`яті українців, які загинули від рук поляків у роки Другої світової війни. Звертаємо особливу увагу, що замовчування або ігнорування подій 60-ї річниці на Холмщині стануть виявом ницості і слабкості не тільки українського політикуму і керівництва, які ці заходи повинні були б ініціювати, а й Польщі, яка, домігшись вшанування пам`яті своїх загиблих на Волині громадян, по-блюзнірському знехтувала історичною правдою стосовно закатованих на своїх етнічних землях українців. Набат пам`яті і справедливості стукає у наші серця. Сподіваємось, що він достучиться і до вашого сумління. Національно-патріотичний блок `Рух за Націю` 6 лютого 2004 Читайте також, в рубриці „Нація”- „Історія”, на нашому сайті: „Трагедія Холмщини: історична довідка”
|
