<< назад

Культурно-історична постать Староукраїнських Свят

Різдва і Щедрого Вечера

 

Ксенофонт Сосенко

 

Ідеольогія свят Коляди й Щедрого Вечера, а особливо їх пісень, має виразні знамена преісторичности і творить окремий світ думок і ві­рувань. Я назвав би його храмом старовіцьких українських ідеалів – релігійних, суспільних і господарських  –  що гармонізують з собою і творять  цілість – і,  можна  сказати,  стиль – всенародної давньої культурної будівлі.

 

Колядки про почин світа

Вступні замітки

Питання почину світа в світових традиціях: окремішність світогляду українського

Світові перекази про почин світа

Сильна культурна особистість українського народу

Головна прикмета Колядкових переказів

Ідея Найвисшого Єства у інших народів

Інші рушійні думки Колядкових переказів

Багатство і ріжнорідність ідей Колядкових переказів

 

 

Колядки про почин світа.

Вступні замітки.

 

Староукраїнські Колядки мають в першій мірі всі характер культово-релігійний, з кількома варіянтами релігійного культу відповідно до культурно-історичного розвитку українського народу. Та, основою цього культу є Ідея почину світа і його Творця. Для того всі українські Колядки можна визначити як міти про почин світа і первовічне людське життя. Тому то і традиції про первісне господарське й суспільне життя народу містяться в Колядках. Абстрагуючи ці послідні і лишаючи на пізнійше критичний розгляд культових мотивів, хочу взяти передовсім за предмет досліду головний мотив Колядок —питання почину світа, упорядкувати схематично Колядки з космоігонійною темою й розглянути їх критично.

Отож суть Колядки світотворчі двоякого роду:

v     одні співають виключно про подію почину світа,  або  про  поодинокі  світотворчі  події первовічної доби,

v     другі, між котрими є також багато Щедрівок, подають уривочні спомини про першу світову добу.

 

В цих послідних, звичайно в їх заспівах, співець неначе лиш покликується на первовічні мітичні події, або робить до них алюзії; але ці поклики й алюзії приявляють цінний матеріял до питання почину світа в українських традиціях та до порівняння їх з світовим фолькльором на сю тему.

Перших Колядок е мало; мабуть багато світотворчих Колядкових традицій уступило перед біблійною й християнською ідеольоґіею.

Других Колядок, а властиво цих мітичних світотворчих заспівів, є многота; вони входять і в Колядки з християнською ідеольогією, як поетична їх окраса; а в дійсності суть лучником старої ідеольогії з новою.

В старовіцьких Колядках про почин світа нема спомину про особистого Творця; у деяких бувають лиш приспіви закликами до Бога і Сина божого. – Не можна бути певним, що вони є пізнійшими додатками з доби християнської. Вони якраз роблять вражіння висловлювань мітичного змісту про Сина божого, хто`зна чи не в зв`язку з традиціями Полудня про спасителя світа; але все таки криється в них, хоч би й старинна, ідея про Бога.

Значна часть Колядок, як побачимо опісля з місячною символікою, мас за тему ненастанну творчість „Господа", яка приявлюється у всевідживаючій природі. Вони подобають на релігійні роздуми з приводу сотворения світа, бо вказують на залежність від „Господа" всього життя в природі. І вони по своїй суті – і змістом і формою – належать до Колядок про почин світа.

Релігійна їх ідеольоґія є дуже старинна, можна сказати – пракультурна, мимо того, що бувають вони попереплітані ідеями й іменами християнськими.

А зовсім самостійний світогляд виявляють Колядки, присвячені саме питанню почину світа. Вони в цій темі не зв`язані ані християнськими ані біблійними поглядами і очевидно складені народом дуже давно і в більшій часті самочинно та независимо. Вони дають матеріял великої вартости для культурно-історичних етнольогічних дослідів над українським народом.

В зв`язку з головною темою праці отся часть Колядок, з якими лучиться ідеольогійно багато Щедрівок, утверджує в нас наново погляд, що провідною думкою українського старовіцького свята Коляди була ідея різдва, себто зродження світа і поклін Творцеві.

 

Питання почину світа в світових традиціях:

окремішність світогляду українського.

Світові перекази про почин світа.

 

Питання почину, чи сотворения, світа зацікавлював народи безперечно ще від часу, коли зачалося людське життя на землі та наставали людські помічення над природою. Традиції про почин світа належить про те зв`язувати з найпершою добою людського життя, та і нема в світі переказів на сю тему, які не були би зв`язані з тою добою. Вони мусіли переходити традиційно від найперших людських поколінь аж до сегодня. Але життя й культура поодиноких народів підпадають змінам – або улягаючи чужим впливам та культурним переломам, або зміняючися в повільному розвитку.

Безперечно, що перші думки народів про почин світа треба би лучити з їх першими ідеями про Бога, коли візьмемо на увагу, що після новійших етнольоґічних дослідів, віра в Бога Творця й Господаря світа була знаменем пракультурної або найбільше первісної доби – і аж в пізнійших часах псувалася або й затрачувалася. Та виходить з того дальший і правильний висновок, що й думка про почин світа мусила підпадати змінам відповідно до розвитку релігійних понять.

Але думка про почин світа належить також до фільософійної категорії думок і можна догадуватися, що первісна людська думка і в цей спосіб працювала над розв`язкою питання про почин світа. Такі фільософійні думки залежні знов від степеня культури людського ума.

Коли у пракультурних народів могли вони бути, хоч здорові і влучні відповідно до первісного здорового й свіжого людського розуму, але прості й невитончені, то у пізнійших, може зіпсованих фізично, розумово й морально народів могли приявляти деяку збочену культурну вибуялість, властиву вийшовшому з природних правил життєвому поступові. У вторинних, більше витончених культурах, були вони відповідними до розвитку й характеру релігії та степеня культурного розвитку поодиноких народів. В кождім разі треба числитися з тим, що в світогляді поодиноких народів на почин світа можуть бути задатки неповторної й самостійної думки, тим багатші й більше независим!, чим більше особистосте було і єсть у якого народу.

Думаю, що було би вказаним з такими мірками приступати до розсліду світотворчих переказів українського народу і порівняння їх з преріжними світовими переказами про почин світа. Може в цей спосіб буде змога знайтися серед того виру людських думок і їх стремлінь, які виступають у світотворчих переказах народів світа – і дійшовши до їх культурно-історичних основ, спізнати степень їх культурного взаємовідношення одних до других, їх взаємну залежність – або неповторність і самостійність.

 

Сильна культурна особистість українського народу.

 

В цей спосіб рад би я обійтися з українськими світотворчими переказами, а передовсім Колядковими, які є сей час предметом особливого досліду. Хочу їх супоставити з переказами інших народів і з ними порівняти, – але не спускати з виду можливости їх самостійного зродження та не забувати про сильну культурну особистість українського народу, про зв`язок цих переказів з українським старовіцьким релігійним культом та про загальні культурно-історичні обставини, серед яких розвивався український нарід.

Серед моря світових первісних думок про почин світа та серед великої наукової літератури в напрямі їх пізнання й зрозуміння здається мені український нарід з своїм світоглядом – окремим культурним островом, недоціненим і непрослідженим як належить етнольогами. Це треба сказати особливо з огляду на ріжницю світогляду українського народу і народів Східної Европи й Азії – взагалі (ціле нинішнє дослідження буде цього доказом), а в подрібності – на ріжницю між їх переказами про почин світа.

Величезна многота переказів про почин світа в цілій Східній Европі, в північній, середній і полудневій Азії, творить майже оден і той самий зразок. Всі ті перекази переняті думкою про дуалізм духових сил, доброї і злої, при творенні світа. Почавши від вавилонських, іранських, а в части й індійських старих вірувань, відтак у віруваннях середньої й північної Азії, а в слід за тим і в Східній Европі, віра в дуалізм є провідною думкою переказів про почин світа.

Вправді цими віруваннями Сходу перенята також значна часть українських традицій про почин світа, а властиво про створення першого чоловіка – іменна казок, переказів і легенд прозових; але давнійша категорія таких традицій, що заховалися в Колядках, є зовсім від них відмінною. Коли тамті, прозові, міти є виразно дуалістичними, хоча очевидною висшостю доброго духа над злим, то в Колядкових нема і сліду думки про дуалізм, а ясна, виразна, ідея доброго духа, Творця світа, якому служать низші, але добрі духові єства.

Посеред около тисячі Колядок і Щедрівок є лишень дві, майже тотожні Колядки, а третя відмінна, з дуалістичним світоглядом – і то запозичені ідейно й змістово з українських прозових казок. Ці Колядки зовсім відмінні навіть своєю формою, чисто епічною, від прочих Колядок. Ствердити належить, що окрім згаданої пари Колядок дуалістичних, не тільки нема ніяких подібних до них, але між усіма Колядками і Щедрівками нема ані однісінької згадки про злого духа. Коли прослідимо відтак всі типові українські Колядки про почин світа і порівняємо зі згаданими двома винятками та з переказами чужими, подібними до них, то наглядно спізнаємо, що перекази Колядкові є більше старинними та давнійшими від отсих прозових, а тоті є пізнійшими і занесеними на Україну з чужини.

Двоїстість світогляду українського народу в справі почину світа, цебто Колядкового й казкового, – і необізнаність етнольогів-неукраїнців з усім етнографічним матеріялом, що відноситься до питання почину світа, є причиною незрозуміння через етнольогів окремого культурно-історичного становища, яке займає український нарід проти світових традицій про почин світа.

З огляду на головну тему нинішнього дослідження будуть цікаві передовсім Колядкові міти, тим більше, що вони нерозлучно зв`язані з святами; а казкові будуть служити лиш принагідно як матеріял до порівняння та для доказу, що давній український світотворчий світогляд не був таким, як подають казки. І цей старинний світогляд не тільки, що не затратився, але нарід зберіг його наче святість і рік річно підтверджує його наново святочними співами про нього.

 

Головна прикмета Колядкових переказів.

 

Щоб мати перегляд світотворчих переказів північного та полудневого Сходу, буде подана їх збірка в осібнім екскурсі при кінці першого випуска цеї праці; а іменно найважнійші, себто ті, які правдоподібно дали основу мітам народів Европи та Азії, а мабуть перейшли поза Океани. Покажеться з перегляду мітів українських в порівнянні з тамтими, що є в Українців неповторною, своєрідною концепцією. Вибір українських Колядкових світотворчих мітів буде поданий в однім з слідуючих розділів.

Щоб лекше розібратися при розсліді Колядкових мітів та їх порівняти з переказами світовими належить згори поставити твердження, перепроваджене опісля, – що головною прикметою Колядкових переказів є їх релігійна засада монотеїзму. Саме: віра, що в почині світа було первовічне добре Єство, або збірно-добрі Єства, не так первовічні як відвічні, про яких зродження нема ніякого спомину – і що лиш вони причинилися до появи світа. Первовічним добрим Єством приявлюсться найвисше Єство духове, – Творець і Господь світа, – Бог.

Всі прочі народи, з малими виїмками, мають світотворчі міти з дуалістичним світоглядом. Справді дивне, що серед такої многоти народів, які жили, або й жиють округ Українців, – як от: усі племена азійські й полудневого Сходу, відтак усі Індоєвропейці, удержався монотеїзм в українських Колядкових традиціях. Поруч цих Колядкових традицій зберігся монотеїзм на Полудні в світотворчих переказах староіндійських та в одинокім арабськім і в деяких світотворчих мітах австронезьких; а на Півночі в переказах дрібних народів: Фінів, Естонців, Калмуків, Мансів та Воґулів. Вони будуть подані окремою групою в заповідженім екскурсі про світові світотворчі міти.

 

Ідея Найвисшого Єства у інших народів.

 

В екскурсі про світові світотворчі перекази цікавим буде, для красшого зрозуміння культурного розташування Колядкових переказів, розділ про релігії й мітольогії деяких народів природи з Індо- і Австронезії. Це буде річ про вірування відвічних автохтонів цеї області світа: Пігмеїв індомаляйської та чисто маляйської раси, споріднених етнічно й культурно з первісними народами Австралії, які, мимо чужих етнічних заливів та культурно-історичних перемін у себе, задержали досі свої питомі пракультурні релігійні та мітольоґійні ідеї. Є ними передовсім Андамани з Індійського заливу, про яких уже була згадка при розгляді української святовечірної ідеольоґії, а відтак племена, що замешкують острови Борнео та Ніяс : Даяк-u, Каян-и, Батак-и.

Вони досі задержали чисту ідею Найвисшого Єства, а їх мітольоґія визначуєсь найнизшим мітольогійним степенем та лиш малими ухилами від первісної віри в Бога; основуєсь вона також на культі прадіда і його знаку – місяця – в найпервіснішій формі; має характер астрального культу (місяця й сонця, або місяця, сонця і зір) в найбільше первіснім вислові.

Річ у тім, що ніякий тип первісних реліґійно-мітольоґійних вірувань не підходить так до вірувань староукраїнських, як вірування згаданих австронезьких племен. Ці вірування мають такі визначні подібності до українських, що є майже такі самі. Особливо виявляється це в світотворчих переказах (в Українців у Колядкових та Щедрівкових) та в особливім уподобанні вважати прадіда (або його знак – місяць) за духове єство у виді сокола; – подібно вважати астральну трійцю за мітольогійну прадідну рідню.

В дійсності – ані етнічні, ані географічні, ні історичні условини не дають оправдання цим культурно-релігійним анальогіям індо- й австронезьких племен та Українців. Але на факт цей годі не звернути уваги. Може це лиш природний хід первісної думки, викликаної спостереженням природи і роздумами суспільними й релігійними. Впрочім були тут і будуть подані культурно-релігійні анальогії інших далеких від Українців і чужих для них етнічно-первісних народів і народів природи — і нехай вони послужать як матеріял задля близших дослідів і висновків для етнольогів.

Приміри з релігій і мітольогій індо- і австронезьких племен, які подаю в долученім екскурсі про релігійні й світотворчі традиції чужих народів, виняті з праці: P. Dr. Wilhelm Schmidt, Grundlinien einer Vergjeichung der Religionen und Mythologien der austronesischen Volker.

Буду на них покликуватися в першім томі праці і опісля.

 

Інші рушійні думки Колядкових переказів.

 

Але в Колядкових світотворчих мітах вражаюче звертатимуть увагу також інші, виразно-релігійні рушійні думки, які на перший погляд суперечні будуть з вірою в Найвисше Єство. Це будуть знаки потаємних сил природи, які, хоча в характері добрих чинників, але самочинно й на свою отвічальність, немов порізно від духового єства будуть виступати. Ці значущі чинники мають в Колядковій космогонії своє перворядне признання; є їх кілька і вони будуть тематично опрацьовані, а тут згадаю про оден найвизначнійший – первовічне або райське дерево. Це бачення так заволоділо святочною психікою українського народу, що заслонила йому ідеал духового Творця світа і вважається народом за перший світотворчий чинник. Майже винятково проглядає, в одній лише колядці, думка, що це первовічне райське дерево завдячує своє зродження дії духового єства в подобі птаха.

Саме для теми почину світа складені Колядки приписують зродження світа дії духових єств, які перебувають невідступне на райськім дереві і звідтам ведуть своє світотворче діло. Але велика часть Колядок і Щедрівок оспівує первовічні світотворчі події райському деревові, не згадуючи про духові єства. Є це очевидно релігійне бачення мітольогійне з пізнійшої культурно-історичної доби. Райське дерево є знаком місяця і посередньо ціллю його пошанування.

Але знов увидимо при близшім розгляді світотворчих Колядок і Щедрівок, що в Українців отеє значуще місячне пошанування спрямоване посередньо до Господа світа; що отся астральна мітольоґія стоїть на найнизшім культурнім ступені, – так як ми вже виділи одно і друге, – віру в Найвисше Єство і мітольогійні ідеали, – в обрядах святого Вечера в пошануванні Бога Творця і омріяного прадіда.

Рушійний чинник прадерева в мітольогії цілого світа вважається за знак місяця, а також в українських світотворчих мітах виявляється це виразно, а потаємну творчу силу прадерева відносить нарід до місяця. Нагадую відомі вже Колядки про райське дерево з астральною трійцею – це ж очевидно троїста астральна світотворча сила, що по думці народу спливає на світ.

Ідеольогія обрядів святого Вечера каже нам догадуватися, що світотворче прадерево, як знак місяця – а радше як знак троїстої астральної сили, належить в народній поезії, в народній співочій творчості до вславлення Бога Творця. І з огляду на те, що в переважній части Колядок про почин світа виступає рушійна думка прадерева рівночасно з побічним виразом віри в найвисше Єство як Творця світа, думаю, що Колядки виключно з рушійною думкою прадерева приявлюють лиш свідоме вкорочення ідеольоґійне з рівночасною критою, для народу самозрозумілою, думкою про духову першу причину різдва світа.

 

Багатство і ріжнорідність ідей Колядкових переказів.

 

Інша особливість Колядкових переказів про почин світа, яку згори треба зазначити як особливу їх прикмету – це

v     їх тематичний зміст, дуже багатий і ріжнородний в ідеях, супроти убогого на ріжнородність змісту переказів чужих. Та, що

v     в Колядкових оповіданнях про світотворчі події дається спостерегти систему, природний порядок і устрій, прямуючий до вичерпуючого з`ясування цих подій, і до розв`язки ріжних питань людського життя. Це послідне замітне особливо в Щедрівках.

Одно і друге дало поштовх до створення незвичайно богатих ріжнородністю й поезією мітольоґійних образців з природи й людського життя; а це знов спричинило розширення й поглиблення головної теми.

Тому наперед можна заповісти, що опрацьовання Колядок і Щедрівок буде широке й що як одні, так другі мусять бути розглянуті після окремого пляну. Працю над Колядками зачну збіркою найвизначнійших світотворчих Колядок і поділом їх на групи після їх тем; відтак будуть опрацьовані найголовнійші мітичні чинники світотворчих подій; опісля будуть Колядки розсудливо розглядувані після тем і після поодиноких мітольоґійних рушійних думок; заразом буде їх порівняння з світотворчими переказами чужими.

 

http://unaunso.org

http://una-unso.info

http://vinnica.una-unso.info

http://kharkov.una-unso.info