<< назад

Відповідь Миколі Кохановському

 

«Мне совсем не жаль Японию, показавшую

нам предельную степень своей враждебности.

За всё надо платить!

Практически все русские люди, в один голос,

не сговариваясь, утверждают, что страшный

природный катаклизм в Японии есть возмездие

этой стране за оскорбление нашего Отечества»

Известный московский священник из храма

Святителя Николая в Хамовниках атец Александр

 

Є в Україні один такий симпатичний український націоналіст, як Микола Коханівський. Оце ж я і читаю. Микола Коханівський:

 

«Багатьох українців наразі турбує одне запитання: чому українська нація, терплячи величезне національне приниження, шалений економічний визиск, маючи абсолютну законодавчу беззахисність, постійні репресії проти патріотів, терпить цей окупаційний режим і не повстає проти нього? На акції протесту приходить 50–100 чоловік, і це в Києві! Притому, що рейтинг правлячого режиму стрімко падає, соцопитування стверджують про наявність в країні стійкої революційної ситуації, рішучі заяви роблять політики, а народ мовчить. Чому?

Насправді відповіді прості і банальні: більшість «рейтингових» опозиційних політиків нічим суттєвим не відрізняється від окупантів, хіба що певним національним забарвленням своєї риторики. Тобто, не викарбувались ще ті лідери, яким народ буде безумовно довіряти. А без керівників революція неможлива.»

 

І то правда. Річ однак у тім, що ця істина була відома й організаторам розбудови «постпєрєстоєчной» України… Гадаю, сьогодні  й самому молодому націоналісту зрозуміло, що демонтаж СРСР радянська владна еліта організувала не з метою розбудови незалежної України. Відповідно, вона забезпечила себе такими «українськими», у тому числі й «націоналістичними», організаціями та провідниками які б не лише  допомогли їй успішно організувати грабунок  новопосталої держави, а й при нагоді, були спроможні пацифікувати «буйних хахлов»… Як оце, до прикладу, зробили «помаранчеві та ражєві р-рєвалюціанєри».

Олег Тягнибок пропонує від цієї зарази здавалось би універсальні ліки – люстрацію. Втім, подивимося хоча б  на наших найближчих сусідів – поляків. Організатора люстрації тамошня агентура КГБ у взаємодії з ФСБ, спокійно відправила на той світ укупі з дружиною та найближчими колегами! Ба більше того, «польшевики»,  з благословення провідників ЄС, сьогодні при владі у демократичній європейській  Польщі! Оце так долюруструвалися… Що ж його робити? Думати та дивитись по сторонам. Для початку…

 

Далі Микола продовжує:

«Висновок невтішний, бо «месію» можна чекати і «до другого пришестя». Але ситуація не безвихідна! Добру відповідь із минулого нам дає Степан Бандера в своїй статті «З невичерпного джерела»: «Віра найбільше скріплює сили душі. Через правдиву і глибоку віру в Бога-Спасителя кожна людина і цілий народ мають змогу без зупину черпати з вічного джерела стільки сили, скільки їхня душа спроможна сприйняти. Особливо в найтяжчих життєвих ситуаціях, великому нещасті, терпіннях і боротьбі віра в Христа дає найсильнішу, часто єдину й певну поміч. В тому напрямі мусимо найперше звертати наші думки і серця, коли думаємо про допомогу нашому народові в його важкому, але благородному змаганні за правду і волю».

 

Тому я вважаю, наше завдання на сьогодні, коли більшість українців перебуває в зневірі, не має напрямних, не має лідерів, — звернути свій погляд до Царя царів, ходити до церкви, скріплювати в щирій молитві за Україну свою віру.

 

І добре було б саме в цей час почути голос Церкви. Бо особисто мені якось дивно: вірні УПЦ КП і УГКЦ сидять за гратами за відрізання голови сатанинському ідолу, і жодного коментаря з вуст очільників церков не пролунало. (мова не йде про простих священників). Тим більше, коли сталася ця кричуща історія з вірним УГКЦ Степаном Бичеком, коли до нього кати не дозволили прийти священику для сповіді. Всі хлопці з «Тризуба» — ревні християни і завжди в перших рядах ставали на захист українських церков, тоді коли їх намагалися рейдерувати бандюки з московського патріархату.

 

Але не мені, простому мирянину, судити Церкву Божу. Сподіваюся, є те, чого я , напевне, не знаю, і вірю,що українська церква ще скаже своє вагоме слово.

 

В ці дні Великого посту якраз і є саме той час, коли мирянам треба звернутися в своїх думках до Бога і молитися. Не хочеш йти на Майдан , бо там зрадливі політики — прийди до церкви, помолися за Україну, за її волю, постав свічку за здоров`я ув`язнених героїв! І на щиру молитву Господь обов`язково відповість, і безумовно благословить наш визвольний рух. Від святих отців хотілося б почути слова підтримки до українців. В першу чергу, до тих, які зараз переслідувані за українську справу. І до всіх інших, хто в цей нелегкий час шукає правди. Я впевнений, що це і є те, що потрібно нам сьогодні, насправді.»

 

            Ви коли-небудь аналізували чого це табачники так не люблять галичан, на відміну від українців  із Великої України? «Піп та хлоп», казали колись поляки про русинів. Зверніть увагу – коли німці, під час першої світової війни, вишколили із тамтешніх українців ще й путніх вояків, то для створення повноцінної української  суспільної піраміди   в Галичині лишилося зреалізувати лише принцип «свій до свого по своє»… Тут корінь довгої та успішної боротьби ОУН-УПА , її слави сьогодні та ненависті табачників до західних українців.

Причини ж їх блакитної любові до українців зі Сходу  у тому, що у тутешніх мешканців:

·        попи – московські,

·        вояки – москальські,

·        а «еліта», як і в Москві, - табачна.

Лише холопи -  з місцевих…

Стає зрозумілим, що за таких умов «галичани» - перші конкуренти табачникам! Тим більше сьогодні. Коли на порядку денному реальна перспектива переділу  мєджу сваімі людьми із дальокава і бліжнєва зарубєжья  і української земельки, і українських посад, і коштів награбованих у нас з вами. Ще й грабувати нас хочуть на абщєпанятнам язікє і в рамках абщєпанятнай культури Пушкіна-Троцкага! Ви ж подивіться на список цих 200-сот «постпєрєстроєчних» хазяїв України. Ось хто схавав Вас сраний Союз і не поперхнувся! Безумовно любов табачників до подібного електорату,  під омофором табачного же Кирила, буде безмежною. До грабавой даскі…

20.03.2011                                                                                  ОК