 | ||||||
| ||||||
 | ||||||
 | ||||||
 Українська баннерна мережа | ||||||
|
<< назад
Життя
триває, точиться війна Якщо хтось думає, що війна
оголошена Нації Януковичем і К° закінчилась, що ми “вільні” (як то проголосив
“месія”), то він помиляється. До жорсткої (жорстокої, прим. ред.)
їх опозиції нам ще треба дотягнути. Однак позитивом є вже те, що, нарешті, в опозиції можуть
опинитися вони, а не ми.
Впевнений, під час революції йшлося не про
добробут як головний елемент прагнень Народу. Стрижнем революції
був і залишається (хай старанно прихований) ментальний, більше
того, етнічний конфлікт, суть якого рихтують “переможці”. Донедавна йшлося
про “чесних” та “нечесних”, про “злочинців” та “праведників”. І ось,
нарешті: “Сьогодні, я переконаний, громадянином України
бути модно, стильно, красиво.” (Забув додати улюблені
“інтелігентно”, “елегантно” та “галантно”.) Може, автор цих слів - “галантний” “кутюр‘є” із
безсмертного твору Старицького “За двома зайцями”? У такому підборі епітетів, як для чоловіка, є
щось від “нетрадиційної орієнтації”... Згодом розумієш: оратор провів тяжке дитинство
та юність у брудних кирзових чоботах та червоноармійській фуфайці. Від цього він
дуже страждав, цього і дотепер дуже
соромиться. Розуміння фактів біографії “месії” зміцнюється фіналом його промови: “Сьогодні світ починає кожен ранок
з однієї думки: а що там робиться в Україні?” (Більшість його виборців
ментально розпирає теж саме почуття нереалізованого
марнославства!). Це вам не московська “галантність”: “Встаю
утром и думаю, что же еще я могу сделать для Украины?“ Певен. Саме так,
слідом за Єльциним, “думають” Янукович на пару з Путіним. А вишкребки їм
допомагають... У цих їх думках і полягає головна
небезпека. Кравчук має рацію. Вона – Нація – ще не
народилась. Але умова, необхідна для її народження, вже
реалізована. Народ вийшов на вулицю для захисту своїх прав!
Це вже не малоросійське бидло!!
Небезпека, однак, полягає у тому,
що “помаранчеві” ліберали та їх спонсори, як внутрішні так і міжнародні,
прагнутимуть повернути його у стійло. Така у них ідеологічна
позиція. Для них людина
- це платник податків та
споживач продукту. У той же час ліберально-демократична риторика
“помаранчевих” та атомізованість російськомовного “етносу” дала можливість
уникнути “жорсткого протистояння” із супротивником за невигідних умов. Звідси і
братання “помаранчевих” та “блакитно-білих” у Києві. “Позитивна” поведінка російськомовних є
результатом неіснування російського етносу як такого. “Російськомовні” - діти “совкової”
імперії, що рухнула. Тому пенсіонери - їх передовий загін, а
ЗМІ і система освіти та розбудови світогляду Нації -
ключі до нашої перемоги. Подивимось, чи “помаранчеві” спроможні
хоча б знайти їх. Противник розуміє свою слабкість та те, що час
грає проти нього. Звідси і прагнення “біло-блакитних” обнести “свій” регіон
“колючим дротом”, приписуване лідерам “помаранчевих”. (Колись рабини творили
гетто для юдеїв, аби їх паства не асимілювалась із оточуючими народами.
Сьогодні рабини звинувачують ці
народи у творенні гетто для юдеїв...) Росія може не лише втратити “етнічну” та
соціальну базу “п‘ятої колони” в Україні, а й отримати зростання такої “колони”
у себе на ґрунті “загальнолюдських” цінностей. Не нам, поки, обирати
зброю. Українці вперше від 1918 року
наблизилися до державної влади в Україні. Особливо
цінним є те, що досягнуто це шляхом народної революції, а не
“легітимних” виборів. І ніякою хитрою та наївною “хохляцькою галантністю” нам не
обдурити Світ. Особливо зірколобих... Вони не будуть довго нам
аплодувати.
27.12.2004 О.К
|
